ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗВУКОРЕЖИСЕРА ЩОДО СПРИЙНЯТТЯ ЗВУКОВИХ СИГНАЛІВ ОРГАНОМ СЛУХУ
DOI:
https://doi.org/10.36994/2788-5518-2025-01-09-02Ключові слова:
аудіограма; вади слуху; звуковий контент; звукорежисер; мінімальний рівень; поріг чутностіАнотація
Метою роботи є розроблення досить простого способу обстеження слухових вад для працівників звукової індустрії, зокрема звукорежисерів. Дослідження має на меті не точне визначення вад слуху, а визначення необхідної корекції частотної характеристики звуковідтворення для якісного сприйняття звукового контенту. Методика дослідження ґрунтується на вимірюванні рівня гучності на порозі чутності й частотної характеристики сприйняття звукових сигналів на порозі чутності.Результати дослідження слухового сприйняття звукових сигналів одним із авторів і групи слухачів з 35 осіб для визначення вад слуху свідчать, що серед реальних 28 результатів відхилення від теоретичної кривої порогу чутності в межах 10…20 дБ у звуковому діапазоні, що вважають відсутністю вад слуху за медичними показниками, мали 20 осіб, більше ніж 20 дБ на окремих частотах звукового діапазону мали 7 осіб, а більше ніж 20 дБ у широких смугах частот – 1 особа, ці особливості обов’язково варто враховувати при відтворенні фонограм для якісного сприйняття. Дослідження слухового сприйняття одного з авторів запропонованим методом доводить, що форма частотної характеристики сприйняття звукових сигналів збігається за формою з теоретичною кривою однакової гучності на порозі чутності, однак на частотах максимальної чутливості слуху (2–4 кГц), чутливість слуху цієї особи значно погіршена, також сприйняття високих частот, починаючи вже з частоти 1 кГц, теж має вади. Наукова новизна полягає в удосконаленні методу визначення вад слуху осіб, яких долучено до визначення якості сприйняття аудіоконтенту. Практична цінність полягає в тому, що враховано звичну для звукорежисерів навколишню обстановку з усіма акустичними перевагами й недоліками, попереднє встановлення оптимальної гучності для сигналу та контенту, за яким «навчався» слухач, забезпечено можливість проведення досліджень у всьому частотному діапазоні сприйняття звуку людиною й у разі виявлення недоліків (вад) слуху більш детально визначено частоти, на яких проводиться вимірювання, причому завжди можна прослухати сигнал з достатньою гучністю й очікувати саме цей сигнал на порозі чутності. Також визначено вимоги до обладнання, які обов’язково варто враховувати під час відтворення фонограм для якісного сприйняття.
Посилання
Основи звукорежисури : навчальний посібник / Н. Д. Бєлявіна, В. Ф. Бєлявін, Н. Л. Бондарець, В. В. Дьяченко ; під ред. Н. Д. Бєлявіної. Київ : НАКККіМ, 2011. Ч. І. 84 с. URL: https://www.academia.edu/23244513/.
Десятник Г. О., Бадіон С. В. Професія: звукорежисер : тексти лекцій. Київ : Інститут журналістики КНУ, 2019. 69 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ktm.journ.knu.ua/wp-content/uploads/2020/02/Profesiia-zvukorezhyser-verstka-konvertyrovan.pdf.
Українська музична енциклопедія. Київ : Інститут мистецтвознавства фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильсько- го, 2008. Т. 2. 663 с. URL: https://shron3.chtyvo.org.ua/Skrypnyk_Hanna/Ukrainska_muzychna_entsyklopediia_Tom_2.pdf?PHPS ESSID=q1ri75iflnbcd1qrqnagblnmu0.
Pras A., Guastavino C. The role of music producers and sound engineers in the current recording context, as perceived by young professionals. Musicae Scientiae. 2011. № 15 (1). Р. 73–95. https://doi.org/10.1177/1029864910393407.
Neuenfeldt K. Learning to Listen When There Is Too Much to Hear: Music Producing and Audio Engineering as “Engaged Hearing”. Media International Australia, Incorporating Culture & Policy. 2007. № 123. Р. 150–160. URL: https://search.informit.org/ doi/10.3316/informit.898978684851745.
Porcello T. Speaking of Sound: Language and the Professionalization of Sound-Recording Engineers. Social Studies of Science. 2004. № 34 (5). Р. 733–758. https://doi.org/10.1177/0306312704047328.
Guide for the Evaluation of Hearing Handicap. JAMA. 1979. № 241(19). Р. 2055–2059. DOI: 10.1001/jama.1979.03290450053025.
Основи звукотехніки : навчальний посібник / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; укладачі : О. П. Гребінь, В. Б. Швайченко, Н. Ф. Левенець. URL: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/55729.
Profile analysis in listeners with normal and elevated audiometric thresholds: Behavioral and modeling results / Daniel R. Guest, David А. Cameron, Douglas M. Schwarz, U-Cheng Leong, Virginia M. Richards, Laurel H. Carney. J. Acoust. Soc. Am. 2024. № 156. Р. 4303–4325. https://doi.org/10.1121/10.0034635.
Аудіометрія: своєчасна і точна діагностика слуху. URL: https://lordoctor.dp.ua/uk/poslugi/diagnostika-slukha/audiometriya.html.
Van Eeckhoutte M., Jasper B. S., Kjærbøl E. F., Jordell D. H., Dau T. In-situ Audiometry Compared to Conventional Audiometry for Hearing Aid Fitting. Trends in Hearing. 2024. № 28. DOI: 10.1177/23312165241259704.
Архітектурна акустика. Лабораторний практикум : навчальний посібник / КПІ ім. Ігоря Сікорського ; укладачі: О. П. Гребінь, С. А. Луньова, Н. Ф. Левенець. URL: https://ela.kpi.ua/items/7813753c-5ce5-4e22-ac4c-ace3eace3e39
SOUND FORGE Audio Studio. URL: https://www.sony.com/electronics/support/downloads/00015797.
Sound meter Pro. URL: https://apps.microsoft.com/detail/9ntm0x0nwlfw?hl=uk-UA&gl=UA.
RTA – Real Time Analyzer. URL: https://studiosixdigital.com/audiotools-modules-2/acoustic-analysis-modules/rta/.
Prodeus А., Didkovska М. Fourth Moment and Its Functional Transformations as Measures of Clipping Degree and Quality of Acoustic Signal. Radioelectronics and Communications Systems. 2021. Vol. 64. № 5. Р. 255–265: https://doi.org/10.3103/S0735272721050046.
Аудіометрія слуху. URL: https://bettertone.com.ua/uk/service/audiometriya/.
Мультимедійні гучномовці Edifier R1600T III Multimedia Speaker. URL: https://edifier.com.ua/kolonki/stereo/r1600tiii.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
